Сорго - культура великих можливостей

 
25.08.2012

Ускладнення кліматичних умов в головних зерносіючих регіонах СНД змушує сільгоспвиробників придивлятися до нетрадиційних культур, здатних давати гарний врожай і забезпечувати прибутком навіть у посушливий сезон. Зараз Україна і Росія переживають справжній соргобум — надзвичайна посухостійкість, висока врожайність і стабільно зростаючий світовий попит на сорго роблять цю культуру дуже перспективною для вітчизняних аграріїв.

Сорго — відносно нова культура в Україні. В основному його вирощують на силос і зелену масу. Сорго належить до ксерофітів, які не відмирають після скошування, як останні однорічні злаки, і забезпечує 2-3 укоси біомаси. У той же час, за живильною цінністю зерно сорго не поступається ячменю і кукурудзі, а за окремими параметрами і перевершує їх. Так, у 100 кг зерна сорго міститься 118-130 кормових одиниць, в зеленій масі — 24-25, в силосі — 22-23; засвоюваного протеїну в зеленій масі — 80-90 г /корм.од.; вміст білка в зерні сорго складає 12-14%.

Використання зернового сорго в таких «скороспілих» галузях, як птахівництво, свинарство, ставкове рибництво, забезпечує швидку окупність і високу рентабельність. Зернове сорго у подрібненому вигляді — прекрасний корм для ВРХ, овець, кіз та інших тварин.

Крім того, сорго — цінна сировина для харчової промисловості. З 1 тонни зерна сорго можна отримати 650-700 кг крохмалю або 300-350 л спирту, що на 35 л більше, ніж з 1 тонни кукурудзи.  За останні 50 років посівні площі під сорго у світі збільшилися на 60%, а виробництво зерна — на 244%. Основні країни-виробники — США, Нігерія, Індія, Мексика, Судан, Китай, Ефіопія, Аргентина, Австралія, Бразилія.

У СРСР у 1980-і роки цією культурою засівалося 15 млн. га. З отриманого зерна близько 80% йшло на потребі тваринництва, 10% — на переробку крохмальопаточним комбінатам.

У незалежній Україні підвищений інтерес аграріїв до сорго виник у 2000-х роках. Якщо у 2003 році українські сільгоспвиробники посіяли сорго на 25 тис. га, то до 2008 року цей показник досяг рекордних 122 тис.га.

Економічна криза і невизначеність на ринку зерна у 2008-2009 роках привела до різкого зменшення посівних площ сорго в Україні. У 2010 році ним засіяли лише 32 тис. га.

Зараз інтерес до цієї невибагливої, але безумовно рентабельної культурі закономірно підвищується. Адже постійні засухи на сході і півдні України призводять до зниження врожайності традиційних кормових культур — ячменю і кукурудзи. За розрахунками вчених, в Україні посіви сорго можна збільшити до 1,7 млн. га, забезпечивши щороку додатковий збір 3,4-3,9 млн. т кормових одиниць.

Попит на сорго в Україні є, і він стабільно зростає. Зокрема, це зерно активно купують птахівники, а також трейдери, для відправлення на експорт. До речі, враховуючи, що основні споживачі зерна сорго — країни Близького Сходу і Африки, Україна як експортер цієї культури має вигідніше географічне положення, ніж великі виробники цієї культури, такі як США, Індія і Аргентина.

Мабуть, єдине, що стримує наших аграріїв, — недолік інформації по сорго. Не дивлячись на посухостійкість і відносну технологічну простоту, у цієї культури є свої особливості вирощування і вживання. 

«Агро-Союз» вирощує сорго близько 5 років, і на даний момент ця культура займає близько 25% в структурі сівозміни підприємства.

З 2011 року на базі модельного агропідприємства «Агро-Союз» щороку проходить День сорго, який став уже традиційним. Захід незмінно викликає підвищений інтерес і збирає аграріїв з України, Росії і Казахстану. Учасники Дня сорго отримують масу інформації про переваги сорго і нюанси його виробництва, що дозволяє прийняти рішення — чи займатися цією культурою, і якщо так — те як це робити максимально ефективно.